烏克蘭語(Українська, Ukrayins`ka)是烏克蘭的主要語言。
發音指南
[編輯]字母表:
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я а б в г ґ д е є ж з и і ї й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ь ю я
元音
[編輯]烏克蘭語的音韻、語法以及詞彙都跟白俄語和俄語接近,與兩者保留一定程度上的互通性。好消息的是,那些有需要特別注意的只有少數幾個元音,使烏克蘭更容易比俄語好說。
- Аа
- 猶如強調類似於"arrive"的"ah",也猶如類似於hut 的"u"的重音。
- Яя
- 類似於"yard"的"Ya",或類似於"mia"的'ia'的音。
- Ее
- 如果是硬變化,就類似於 "Lenin"的'e';如果是軟變化,則類似於"bit"的'i'念音為"ih"。(烏克蘭語元音是沒有硬變化或軟變化之分,只有重音或弱音之分。這裏說硬變化應該為重音,軟變化為弱音。)
- Єє
- 類似於"yet"的'ye'(中間或字的結尾,則類似於"miedo"的'ie') ,後面一個輔音很少使用。
- Ии
- 如果是硬變化,就類似於"bit"的'i'念音為"ih";如果是軟變化,則類似於於 "Lenin"的'e'。(烏克蘭語元音是沒有硬變化或軟變化之分,只有重音或弱音之分。這裏說硬變化應該為重音,軟變化為弱音。)
- Йй
- 類似於boy的"y"。
- Іі
- 如果是硬變化,就類似於"seen"的'ee';如果是軟變化,則類似於"bit"的'i'念音為"ih"。(烏克蘭語元音是沒有硬變化或軟變化之分,只有重音或弱音之分。這裏說硬變化應該為重音,軟變化為弱音。)
- Її
- 類似於"Yield"的"yee"。
- Уу
- 類似於"hoop"的'oo'。
- Юю
- 類似於you的'yu'(中間或單詞的結尾,則類似於"viuda"的 'iu')。
- Оo
- 如果是硬變化,就類似於 obey 的 "o" - 但口音從來不類似於"ou"音;軟變化的"o"音比俄語還輕聲些,所以如果是軟變化,很明白的就類似於"hoop"的'oo'。(烏克蘭語元音是沒有硬變化或軟變化之分,只有重音或弱音之分。這裏說硬變化應該為重音,軟變化為弱音。)
輔音
[編輯]- Бб
- 類似於"bite"的'b'。
- Вв
- 類似於"violin"的'v'。
- Гг
- 類似於"hello"的'h',有時發音類似於'go'的'g'。
- Ґґ
- 類似於 "go"的'g';目前很少使用。
- Дд
- 類似於"do"的'd'。
- Жж
- 類似於"pleasure"的'zh'。
- Зз
- 類似於"zone"的'z'。
- Кк
- 類似於"cat"的'c'。
- Лл
- 類似於"love"的'l'。
- Мм
- 類似於"mother"的'm'。
- Нн
- 類似於"nice"的'n'。
- Пп
- 類似於"piano"的'p'。
- Рр
- 往往類似西班牙語或蘇格蘭語的捲舌'r'音。
- Сс
- 類似於"sing"的's'。
- Тт
- 類似於"top" 的't'。
- Фф
- 類似於"fling"的'f'。
- Хх
- 硬變化的"H"音,講英語的人比較難唸出。類似蘇格蘭語的"loch或德語的"Bach"。
- Цц
- 類似於"sits"的'ts'。
- Чч
- 類似於"chip"的'ch'。
- Шш
- 類似於"shut"的'sh'。
- Щщ
- 'shch'。講英語的人比較難唸出。硬變化為'sh'。'sh'與'ch'一半之間。類似唸音: "fresh cheese"或"fish chowder"。
發音
[編輯]烏克蘭語不像俄語的地方,在發音的部分最為明顯,然而音調是非常難以預測的,有時音節會讓人誤判(甚至缺少軟/硬符號),這也可能會導致烏克蘭語在寫法上容易寫錯;因為這個原因,幾乎所有烏克蘭語的書和字典會把關於一個重音會放在語調音節裡。至於閱讀的片語細節,也會嘗試著把重音符號重新在寫過。同樣的規則也適用於其他所使用的西里爾字母,如俄文、白俄羅斯文和保加利亞文。
然而,烏克蘭語像俄語的地方,關於代詞通常省略了現在和未來時態(包括未完成和完成式),至於上下文中,僅用於強調部分、過去式和條件時態。
(以上文字似乎是前人是以自己的幻想出來的烏克蘭文理解而寫出,不用說跟英文版不同更不用說俄文版。而且基本可說是不成立。
"發音" - 在英文/俄文原文應該為"重音"。俄文跟烏克蘭文一樣沒有確定的重/弱發音規律。俄文跟烏克蘭文發音不同是不用說的事。
"音調" - 前人沒有說明烏克蘭文的重音音節是元音發音是比非重音高兩個音調(如非重音是do,重音便是me),而且時長更長一些聲音更大一點。
"然而音調是非常難以預測,的有時音節會讓人誤判" - 前人沒有說明音調發音方法,所以整個斷落難以理解。前人應該是想表達...聽者並不容易察覺重音音節發出的高音調,從而讓人誤判重音。而實際情況可能是母語者跟本沒有在重音音節發出高音調。這對母語者可能完全不是問題。
"軟/硬符號" - 在原文沒有提及烏克蘭文沒有硬符號。在軟符號或軟元音情況下前面的特定輔音發應發軟音,其他應發硬音。似乎沒有硬符號並不是烏克蘭語的問題。
"重音會放在語調音節" - 在烏克蘭語中,每個字都有一個音節發重音,通常記在該音節的元音上。
"...烏克蘭語在寫法上容易寫錯..." - 這個提法很奇怪,應該是沒有的事。通常是一個人在烏克蘭文不太好的情況下會寫錯字。
"幾乎所有烏克蘭語的書和字典會..." - 一般以烏克蘭文書寫的書不會標示出重音,只有在教授烏克蘭文的書及字典才會出現。
"片語細節" - 這又是一個奇怪的提法,前人先是提及"發音",又提及"音調"及"重音",現在又說"片語細節",似乎都是在想說明烏克蘭重音並不容易察覺,引致讀寫問題。但相對俄羅斯語而言,烏克蘭語發音、讀、寫一定更容易掌握。可以說俄羅斯語每個字的重、弱音記不住,正確發音是不容易的。相對而言烏克蘭語重、弱音記不住,發音是不會差太遠的。
"同樣的規則也適用於..." - 因為之前所述與事實有很大的出入,這個乜應該要小心理解。
"代詞通常省略了現在和未來時態" - 代詞在一句之中常省略了是事實,但代詞沒有時態之分,只有動詞才有時態。所以代詞是不能省略任何時態。前人想表達什麼並不清楚。但以旅遊會話,對讀者而言了解這些真是太難了。
由於在這斷文字或之前已經有多處表達不善,看官們應該當心這個文章的適用性。 )
會話用語列表
[編輯]基本用語
[編輯]
常見標誌
|
- 您好。
- Добрий день.(DOH-brihy dehn')
- 你好。
- вітаю. (vee-TAH-yoo) [正式] Привіт. (prih-VEET) [非正式]
- 你好嗎?
- Як справи? (yak SPRAH-vih?)
- 很好,謝謝。
- Добре, дякую. (DOH-breh, DYAH-koo-yoo?)
- 你叫什麼名字?
- Як вас звати? (yak vahs ZVAH-tih??)(較為禮貌的/高等)或: як тебе звати? (yak teh-BEH ZVAH-tih)(初等)
- 我的名字是______。
- Мене звати_______. (meh-NEH ZVAH-tih)
- 很高興見到你。
- Дуже приємно познайомитися. (DOO-zheh prih-YEHM-noh poh-znah-YOH-mih-tih-syah)
- 請。
- Прошу. (PROH-shoo) 或: Будь ласка (bood' LAHS-kah)
- 謝謝。
- Дякую. (DYAH-koo-yoo)
- 不客氣。
- Прошу. (PROH-shoo)
- 是。
- Так. (tahk)
- 否。
- Ні. (nee)
- 請問。(獲得注意)
- Перепрошую. (peh-reh-PROH-shoo-yoo)
- 打擾一下。/不好意思。(請求原諒)
- Пробачте. (proh-BAHCH-teh)
- 對不起。
- Вибачте. (VIH-bach-teh)
- 再見。
- До побачення. (do poh-BAH-cheh-nyah)
- 我不會說烏克蘭語 [說得不好]。
- Я не говорю [добре] українською . (yah neh hoh-voh-RYOO [DOH-breh] oo-krah-YIN-skoh-yoo)
- 你會說漢語嗎?
- ? ( ?)
- 這裡有人會說漢語嗎?
- ? ( ?)
- 救命!
- На поміч!/Допоможіть! (nah POH-meech/doh-poh-moh-ZHIT'!)
- 當心!
- Обережно! (oh-beh-REHZH-noh!)
- 早安。
- Доброго ранку. (DOH-broh-hoh RAHN-koo)
- 晚上好。
- Добрий вечір. (DOH-brihy VEH-cheer)
- 晚安。
- Добраніч. (doh-BRAH-neech)
- 我不明白。
- Я не розумію. (yah neh roh-zoo-MEE-yoo)
- 哪裡有廁所?
- Де тут туалет? (deh toot too-ah-LEHT?)
問題
[編輯]- 不要打擾我。
- Лиши мене в спокої. (li-SHIH meh-NEH v SPOH-koh-yee)
- 不要碰我!
- Не чіпай мене! (neh chee-PAI meh-NEH)
- 我要報警了。
- Я зараз викличу міліцію. (yah ZAH-rahz VI-kli-choo mee-LEE-tsee-yoo)
- 警察!
- Міліція! (mee-LEE-tsee-yah)
- 住手!有小偷!
- Стій! Злодій! (STEEH! ZLO-deeh!)
- 我需要你的幫助。
- Допоможіть мені, будь ласка. (do-po-mo-ZHEET meh-NEE, bood-LA-ska)
- 這是緊急情況。
- Це дуже терміново. (tse DOO-zhe ter-mee-NO-vo)
- 我迷路了。
- Я загубився/загубилася.. (yah za-hoo-BI-vsyah)
- 我的包丟了。
- Я загубив/загубила свої речі. (yah za-hoo-BIV / za-hoo-BI-la svoh-YEE REH-chee)
- 我的錢包丟了。
- Я загубив/загубила свій гаманець. (yah za-hoo-BIV / za-hoo-BI-la sviy ha-ma-NETS)
- 我覺得不舒服。
- Я захворів/захворіла. (yah za-KHVO-riv / za-KHVO-ri-la)
- 我受傷了。
- Мене було поранено. (me-NE boo-LO po-RA-ne-no)
- 我需要醫生。
- Мені потрібен лікар. (me-NEE po-TREE-ben LEE-kar)
- 我能借用你的電話嗎?
- Чи можу я подзвонити з вашого телефону? (chi MOH-zhoo yah podz-vo-NI-ti z VA-sho-ho tele-FO-noo)
數字
[編輯]- 0
- нуль (nool')
- 1
- один/одна/однo (odyn/odna/odno)
- 2
- два/двi/двоє (dvah/dvee/DVOH-yeh)
- 3
- три (try)
- 4
- чотири (chotyry)
- 5
- п’ять (pjat')
- 6
- шість (sheest')
- 7
- сім (sim)
- 8
- вісім (visim)
- 9
- дев’ять (devjat')
- 10
- десять(desjat')
- 11
- одинадцять (odynadcjat')
- 12
- дванадцять (dvanadcjat')
- 13
- тринадцять (trynadcjat')
- 14
- чотирнадцять (chotyrnadcjat')
- 15
- п’ятнадцять (pjatnadcjat')
- 16
- шістнадцять (shistnadcjat')
- 17
- сімнадцять (simnadcjat')
- 18
- вісімнадцять (visimnadcjat')
- 19
- дев’ятнадцять (devjatnadcjat')
- 20
- двадцять (dvadcjat')
- 21
- двадцять один (dvadcjat' odyn)
- 22
- двадцять два (dvadcjat' dva)
- 23
- двадцять три(dvadcjat' try)
- 30
- тридцять (trydcjat')
- 40
- сорок (sorok)
- 50
- п’ятдесят (pjatdecjat')
- 60
- шістдесят (shistdesjat')
- 70
- сімдесят (simdesjat')
- 80
- вісімдесят (visimdesjat')
- 90
- дев’яносто (devjanosto')
- 100
- сто (sto)
- 200
- двісті (dvisti)
- 300
- триста (trysta)
- 400
- чотириста (choh-TIH-rihs-tah)
- 500
- п’ятсот (pyaht-SOHT)
- 600
- шiстсот (sheest-SOHT)
- 700
- сiмсот (seem-SOHT)
- 800
- вiсiмсот (vee-seem-SOHT)
- 900
- дев’ятсот (deh-vyaht-SOHT)
- 1000
- тисяча (tysjacha)
- 2000
- дві тисячі (dvi tysjachi)
- 1,000,000
- мільйон (mil'jon)
- 1,000,000,000
- мільярд (mil'jard)
- 1,000,000,000,000
- трильйон (tryl'jon)
- 線路/編號_____(火車,地鐵,公共汽車等)
- номер _____ (nomer)
- 一半
- пів (peev)
- 更少
- менш (mensh)
- 更多
- більш (beel'sh)
時間
[編輯]- 現在
- тепер/зараз (tep-ER/ZA-raz)
- 之後
- пізніше (piz-NI-she)
- 之前
- перед (PE-red)
- 早上/上午
- ранок (RA-nok)
- 下午
- після обіду (PIS-lia OBI-dy)
- 傍晚
- вечір (VE-chir)
- 晚上(睡前)
- ніч (nich)
時鐘時間
[編輯]- 上午1點
- перша (година) ночі (PER-sha (gho-DI-na) NO-chi)
- 上午2點
- друга (година) ночі (DRU-gha (gho-DI-na) NO-chi)
- 正午
- опівдні (o-PIV-dni)
- 下午1點
- перша година після обіду / перша година дня (PERsha ghoDIna PISlia oBIdu/ PERsha ghoDIna dnia)
- 下午2點
- друга година після обіду / друга година дня (DRUgha ghoDIna PISlia oBIdu/ DRUgha ghoDIna dnia)
- 午夜
- північ (PIVnich)
時間段
[編輯]- _____分
- _____ хвилина(и) (khviLIna(i))
- _____小時
- _____ година(и) (goDIna(i))
- _____天
- _____ день(дні) (den'(dni))
- _____周
- _____ тиждень(тижні) (TIZHden'(TIZHni))
- _____月
- _____ місяць(і) (MIsiats(i))
- _____年
- _____ рік(роки) (rik(rokI))
日
[編輯]- 今天
- сьогодні (s'oGHODni)
- 昨天
- yчора(uCHOra)
- 明天
- завтра (ZAVtra)
- 本周
- цього тижня (TS'Ogo TIZHnia)
- 上周
- минулого тижня (miNUL'oho TIZHnia)
- 下周
- наступного тижня (nasTUpnogo TIZHnia)
- 星期日
- неділя (neDIlia)
- 星期一
- понеділок (poneDIlok)
- 星期二
- вівторок (vivTOrok)
- 星期三
- середа (sereDA)
- 星期四
- четвер (chetvER)
- 星期五
- п’ятниця (p'IAtnitsia)
- 星期六
- субота (suBOta)
月
[編輯]- 一月
- січень (SIchen' )
- 二月
- лютий (LIUtiy)
- 三月
- березень (BErezen' )
- 四月
- квітень (KVIten' )
- 五月
- травень (TRAven' )
- 六月
- червень (CHErven' )
- 七月
- липень (LIpen' )
- 八月
- серпень (SERpen' )
- 九月
- вересень (VEresen' )
- 十月
- жовтень (ZHOvten' )
- 十一月
- листопад (listoPAD)
- 十二月
- грудень (GHRUden' )
書寫時間和日期
[編輯]當地人幾乎從不使用的格式,其中一個月屹立於日期(例如:月/日/西元紀年 與 月/日/西元紀年)前面。通常以書面來源之一能滿足無論是日/月/西元紀年(末兩碼) 或日_月_西元紀年。
顏色
[編輯]- 黑
- чорний (CHOR-niy)
- 白
- білий (BEE-liy)
- 灰
- сірий (SEE-riy)
- 紅
- червоний (CHER-voh-niy)
- 藍
- синій (SI-neey)
- 黃
- жовтий (ZHOV-tiy)
- 綠
- зелений (zeh-LEH-niy)
- 橙
- помаранчевий (poh-mah-RAHN-cheh-viy)
- 紫
- пурпуровий/багряний (poor-poor-O-viy/ bahgh-RYAH-niy)
- 棕
- брунатний/коричневий (broo-NAHT-niy/ koh-RIHCH-neh-viy)
- 粉紅
- рожевий (roh-ZHEH-viy)
交通
[編輯]客車和火車
[編輯]- 一張到_____的票多少錢?
- Скільки коштує квиток до _____? (SKEEL'ki KOSHtue kviTOK do _____?)
- 請給我一張到_____的票。
- Один квиток до _____, будь ласка. (Odin kviTOK do _____, bud'-LASka? )
- 這趟火車/客車是去哪的?
- Куди їде цей потяг/автобус? (kuDI YEEde tsei POtiagh/avTObus? )
- 去_____的火車/客車在哪?
- Де автобус/потяг до _____? (de avTObus/POtiagh do _____? )
- 這趟火車/客車在_____停嗎?
- Чи цей автобус/поїзд зупиняється в _____? (chi tsey avTObus/POyeezd zoopiNIAyetsia v _____? )
- 去_____的火車/客車什麼時間開車?
- Коли від'їжджає автобус/поїзд до _____ ? (koLI vid-yeezh-dzhah-ye avTObus/POyeezd do _____? )
方位
[編輯]- 我怎麼前往_____?
- Як можна дістатися _____ ? (Yak mojna disTAtysya)
- ...火車站?
- ...залізничної станції? (zaliznichnoYI stanziyi)
- ...汽車站?
- ...автобусної зупинки? (avtobusnoyi zupynki)
- ...機場?
- ...летовища? (letovishya)
- ...市中心?
- ...центра міста? (zentra mista)
- ...青年旅社?
- ...гуртожитку? (gurtozhitku)
- ..._____旅館?
- ... готелю _____ ? (gotelyu)
- ...澳門/台灣/香港/新加坡/中國使領館/辦事處?
- ( )
- 哪裡有比較多的...
- Де є багато ... (De ye bagato...)
- ...旅館?
- ...готелів? (goteliv)
- ...餐館?
- ...ресторанів? (restoraniv)
- ...酒吧?
- ...барів? (bariv)
- ...觀光景點?
- ...цікавих місць? (tsikavih mis-ts`)
- 你能在地圖上指給我看嗎?
- Покажіть мені це місце на мапі. (Pokazhit meni tse mistse na mapi.)
- 街道
- вулиця (VOOHlitsia)
- 左轉。
- зверніть ліворуч. (zver-NEET leeh-VO-rooch)
- 右轉。
- зверніть праворуч. (zver-NEET prah-VO-rooch)
- 左
- ліворуч (leeh-VO-rooch)
- 右
- праворуч (prah-VO-rooch)
- 直行
- прямо (PRIAmo)
- 接近_____
- (у напрямку) до _____ ((u NAPriamkuh) do _____)
- 經過_____
- після/за _____ (PISlia/za _____)
- 在_____之前
- перед _____ (PEred _____)
- 請注意_____.
- стежте за/дивіться _____. (stezhte za/dyvitsya)
- 十字路口
- перехрестя (peh-reh-KHRES-tia)
- 北
- північ (PEEVneech)
- 南
- південь (PEEVden)
- 東
- схід (skheed)
- 西
- захід (ZAkheed)
- 上坡
- вгору (vghohroo)
- 下坡
- вниз (vniz)
出租汽車
[編輯]- 計程車!
- Taксі! (takSI!)
- 請帶我到_____。
- Відвезіть мене _____, будь ласка. (vidveZIT' meNE____, bud' LASka)
- 到_____多少錢?
- Скільки коштує проїзд до _____? (SKIL'ky koshTUYE proYIzd do_____?)
- 請帶我到那。
- Відвезіть мене туди, будь ласка. (vidveZIT' meNE tuDI, bud' LASka)
住宿
[編輯]- 你們有空房間嗎?
- У вас є вільні кімнати? (oo vahs yeh VEEL'nee keem-NAH-tee?)
- 單/雙人間多少錢?
- Скільки коштує кімната для одного/двох? (SKEEL'kee KOSH-too-yeh keem-NAH-tah dlyah ohd-NOH-hoh/ dvokh?)
- 房間裡有...
- Ця кімната з... (tsyah KEEM-nah-tah zeh)
- ...床單嗎?
- ...білизною? (BIHL-ihz-noiu?)
- ...廁所嗎?
- ...ванною? (VAHN-noiu?)
- ...電話嗎?
- ...телефоном? (teh-leh-FOH-nohm?)
- ...電視嗎?
- ...телевізором? (teh-leh-VEE-zoh-rohm?)
- 我能先看下房間嗎?
- Можу я спочатку подивитись кімнату? (MOH-zhoo yah SPOH-chat-koo poh-dy-VY-tys?')
- 有更安靜的房間嗎?
- У вас є тихіша кімната? (oo vahs eh ty-KHIH-mah KIHM-nah-tah? )
- ...更大...
- ...більша? (...BIHL'shah)
- ...更乾淨...
- ...чистіша? (CHIHS-tih-mah)
- ...更便宜...
- ...дешевша? (DEH-shehf-shah)
- 好,我要這間房了。
- Гаразд, мені підходить. (hah-RAZD, MEH-nee peed-KHOH-dyt')
- 我住一個晚上/二、三、四個晚上/五個晚上以上。
- Я зупинюся на одну ніч/дві, три, чотири ночі/п'ять+ ночей. (yah ZOO-pee-ee-oh-syah nah OHD-noo nich/dvih, tri, CHOH-ty-ry NOH-chih/puh'yat'+ NOH-cheh-ehyeh)
- 你能推薦另外一家旅館嗎?
- Можете порадити інший готель? (MOH-zheh-teh poh-rah-DEE-tee IHN-sheey HOH-tehl')
- 你們有保險箱嗎?
- У є вас сейф? (oo eh seif?)
- ...儲物櫃嗎?
- ...шухляди/шафи? (shoo-KHLYAHN/SHAH-fih)
- 包含早餐/晚餐嗎?
- сніданок/вечеря враховані? (snih-DAH-nohk/veh-CHEH-ryah vrah-khoh-VAH-nih?)
- 早餐/晚餐時間是幾點?
- О котрій сніданок/вечеря? (oh KOHT-riy snih-DAH-nohk/veh-CHEH-ryah?)
- 請打掃下房間。
- Будь ласка, приберіть мою кімнату. (bood' LAHS-kah, pry-BEH-piht' MOH-yoo kihm-NAH-too)
- 你能在_____點叫我起床嗎?
- Розбудіть мене о _____? (rohz-boo-DIT' MEH-neh oh...?)
- 我想要退房。
- Я хочу виписатись. (yah KHOH-choo vy-py-SAH-tys')
貨幣
[編輯]烏克蘭的貨幣是「ГРИВНЯ」 [HRY-wnyah]。其縮寫為「грн」。
- 可以用澳門幣/港元/人民幣/新加坡元/新台幣嗎?
- ( )
- 可以用美元/歐元/英鎊嗎?
- ( )
- 可以用人民幣嗎?
- ( )
- 可以用信用卡嗎?
- ( )
- 你們可以給我兌換外匯嗎?
- Чи не могли б ви обміняти гроші? (chih neh MOHKH-lih buh vih ohb-MEE-nyah-tih HROH-shee?)
- 我在哪裡可以兌換外匯?
- Де можна обміняти гроші? (deh MOHZH-nah ohb-MEE-nyah-tih HROH-shih?)
- 你們可以給我兌換旅行支票嗎?
- ( )
- 我在哪裡可以兌換旅行支票?
- Де можна обміняти дорожній чек? (deh MOZH-nah ohb-mee-NYAH-tih doh-ROH-zhneey chehk?)
- 匯率是多少?
- Який курс обміну? (YAH-kihy koors ohb-MEE-nih?)
- 哪裡有自動提款機(ATM)?
- Де є найближчий банкомат? (deh eh nai-BLEEZH-chee bahn-KOH-maht?)
用餐
[編輯]- 一人/兩人桌,謝謝。
- Будь ласка, столик на одного/ на двох. (bood' LAHS-kah, STOH-lihk nah ohd-NOH-hoh/nah dvohkh)
- 我能看下菜單嗎?
- Можна меню, будь-ласка? (MOHZH-nah MEH-nyoo, bood-LAHS-kah?)
- 我能進廚房看看嗎?
- Можу я подивитись кухню? (MOH-zhoo yah poh-dih-VIH-tihs' KOO-khnyoo?)
- 你們有什麼招牌菜嗎?
- У вас є фірмова страва? (oo vahs yeh feer-MOH-vah STRAH-vah?)
- 你們有什麼本地特色菜嗎?
- У вас є національна/місцева кухня? (oo vahs yeh nah-tsyoh-NAHL'nah/mees-TSEH-vah KOOKH-nyah?)
- 我是素食者。
- Я вегетаріанець. (yah veh-heh-tah-RYAH-nehts')
- 我不吃豬肉。
- Я не їм свинину. (yah neh yeem svih-NIH-noo)
- 我不吃牛肉。
- Я не їм яловичину. (yah neh yeem yah-loh-VIH-chih-noo)
- 我只吃猶太教食品。
- Я їм тільки кошерну їжу. (yah yeem TEEL'kih koh-SHEHR-noo YEE-zhoo)
- 你們能做清淡點嗎?(要求少放植物油/黃油/豬油)
- Чи не могли б ви приготувати це з меншою кількістю жиру? (chih neh MOH-lih buh vih prih-hoh-TOO-vah-tih tseh zeh mehn-SHOH-yoo keel'-KEES-tyoo ZHIH-roo?)
- 固定價格套餐
- комплексна страва (kohm-PLEHK-snah STRAH-vah)
- 照菜單點
- а ла карте (ah lah KAHR-teh)
- 早餐
- сніданок (snee-DAH-nohk)
- 午餐
- обід (OH-beed)
- 下午茶
- чай (chai)
- 晚餐
- вечеря (veh-CHEH-ryah)
- 我想要_____。
- Я хочу _____. (yah KHOH-choo_____)
- 我想要有_____的菜。
- Я хочу страву з_____. (yah KHOH-choo STRAH-voo zuh____)
- 雞/雞肉
- куркою (KOOR-koh-yoo)
- 豬肉
- ( )
- 牛肉
- яловичиною (yah-loh-vih-CHIH-noh-yoo)
- 魚
- рибою (RIH-boh-yoo)
- 雞蛋
- яйцями (YAHY-tsyah-my)
- 火腿
- шинкою (SHIHN-koh-yoo)
- 香腸
- ковбасою (kow-BAH-soh-yoo)
- 奶酪
- сиром (sih-ROHM)
- 沙拉
- салатом (sah-LAH-tohm)
- (新鮮)蔬菜
- (свіжими) овочами ((svee-ZHIH-mih) oh-voh-CHAH-mih)
- (新鮮)水果
- (свіжими) фруктами ((svee-ZHIH-mih) frook-TAH-mih)
- 麵包
- хліб (khleeb)
- 麵條
- локшина (lohk-SHIH-nah)
- 米飯
- рис (rihs)
- 可以給我一玻璃杯_____嗎?
- Принесіть/дайте склянку_____. (prih-NEH-seet')
- 可以給我一杯_____嗎?
- Принесіть чашку _____. (prih-NEH-seet' CHASH-koo____)
- 可以給我一瓶_____嗎?
- Принесіть пляшку_____. (prih-NEH-seet' PLYAHSH-koo____)
- 咖啡
- кави (KAH-vih)
- 茶
- чаю (CHAH-yoo)
- 果汁
- соку (SOH-koo)
- (氣泡)水
- води з газом (voh-DIH zuh HAH-zohm)
- (普通)水
- води (voh-DIH)
- 啤酒
- пива (PIH-vah)
- 紅/白葡萄酒
- червоного/білого вина (chehr-voh-NOH-hoh/bee-LOH-hoh VIH-nah)
- 可以給我一些_____嗎?
- Дайте будь-ласка _____? (DAI-teh bood'-LAHS-kah____?)
- 鹽
- сіль (seel')
- 黑胡椒
- перець (PEH-rehts')
- 辣椒
- ( )
- 黃油
- масло (MAHS-loh)
- 醋
- ( )
- 醬油
- ( )
- 不好意思,服務生?(獲得服務生的注意)
- Перепрошую, офіціанте? (peh-reh-POH-shoo-yoo, oh-fee-TSYAHN-teh?)
- 我吃完了。
- Я закінчив. (yah zah-KEEN-chihf)
- 真好吃。
- Було дуже смачно. (VOO-loh DOO-zheh SMAHCH-noh)
- 請清理這些盤子。
- Будь-ласка, приберіть тарілки. (bood' LAHS-kah, prih-BEH-reet' tah-REEL-kih)
- 買單。
- Рахунок, будь-ласка. (rah-KHOO-nohk, bood' LAHS-kah)
酒吧
[編輯]- 你們賣酒嗎?
- Ви продаєте спиртне? (vih proh-DAHEH-teh SPIHT-neh?)
- 有吧檯服務嗎?
- У вас є столики? (oo vahs yeh stoh-LIH-kih?)
- 請來一/兩杯啤酒。
- Пиво/два пива, будь-ласка. (PIH-voh/dvah PIH-vah, bood' lahs-KAH)
- 請來一杯紅/白葡萄酒。
- Склянку червоного/білого вина, будь-ласка. (SKLYAHN-koo chehr-VOH-noh-goh/BEE-loh-goh vih-NOH, bood' LAHS-kah)
- 請來一品脫。
- Півлітра, будь-ласка. (peev-LEET-rah, bood' lahs-KAH)
- 請來一瓶。
- Пляшку, будь-ласка. (PLYAHSH-koo, bood' lahs-KAH)
- 請來_____(烈酒)加_____ (調酒飲料)。
- ( )
- 威士忌
- віскі (VEES-kee)
- 伏特加
- горілка (goh-REEL-kah)
- 朗姆酒
- ром (rohm)
- 水
- вода (VOH-dah)
- 蘇打水
- содова (soh-DOH-vah)
- 湯力水
- тонік (TOH-neek)
- 橙汁
- апельсиновий сік (ah-pehl'SIH-noh-vihy seek)
- 可樂(汽水)
- кола (KOH-lah)
- 你們有什麼小吃嗎?
- У вас є закуски до пива? (oo vahs yeh zah-KOOS-kih doh PIH-vah?)
- 請再來一杯。
- Ще один, будь-ласка. (shcheh OHD-nih, bood' lahs-KAH)
- 請再來一輪。
- Повторіть, будь-ласка. (pow-TOH-reet', bood' lahs-KAH)
- 什麼時候結束營業?
- Коли ви зачиняєтеся? (KOH-lih vih zah-chih-NYAH-yeh-teh-syah?)
- 乾杯!
- За кохання!(Za kohannya!)
購物
[編輯]- 你們有我穿的尺碼嗎?
- У вас є це мого розміру? (oo vahs yeh tseh MOH-hoh roh-ZMEE-roo?)
- 這個多少錢?
- Скільки (воно) коштує? (SKEEL'kih (VOH-noh) KOHSH-too-yeh?)
- 那太貴了。
- Це задорого. (tseh zah-doh-ROH-hoh)
- 你可以接受_____(價格)嗎?
- Погодитесь на _____? (poh-hoh-DIH-tehs' nah____?)
- 昂貴
- дорого (doh-ROH-hoh)
- 便宜
- дешево (deh-SHEH-voh)
- 我買不起。
- Мені це не по кишені. (MEH-nee tseh neh poh kih-SHEH-nee)
- 我不想要它。
- Я це не хочу. (yah tseh neh KHOH-choo)
- 你在欺騙我。
- Ви мене обманюєте. (vih MEH-neh ohb-mah-NEW-yeh-teh)
- 我不感興趣。
- Ні дякую/Спасибі не треба (after some conversation). (nee dyah-KOO-yoo/spah-SIH-bee neh TREH-bah)
- 好的,我買它了。
- Добре, беру. (doh-BREH, BEH-roo)
- 能給我一個袋子嗎?
- Можна мені якусь торбу? (MOZH-nah MEH-nee YAH-koos' TOHR-boo?)
- 你們送貨(到海外)嗎?
- Ви можете це доставити (за кордон)? (bih moh-ZHEH-teh tseh dohs-tah-VIH-tih (zah KHOHR-dohm)?)
- 我需要...
- Мені треба ... (MEH-nee TREH-bah)
- ...牙膏。
- ...зубну пасту. (ZOOB-noo PAHS-too)
- ...一把牙刷。
- ...зубну щітку. (ZOOB-noo SHEET-koo)
- ...衛生棉條。
- ...жіночі серветки. (zhee-NOH-chee sehr-VEHT-kih)
- ...香皂。
- ...мило. (MIH-loh)
- ...洗髮液。
- ...шампунь. (SHAHM-poon')
- ...止痛藥。(例如阿斯匹靈或布洛芬)
- ...знеболююче. (zneh-BOHL-you-you-cheh)
- ...感冒藥。
- ...протизастудне. (proh-tih-zahs-TOOD-neh)
- ...腸胃藥。
- ...ліки проти болі в шлунку. (LEE-kih PROH-tih BOH-lee vuh SHLOON-koo)
- ...剃鬚刀。
- ...лезо. (LEH-zoh)
- ...一把雨傘。
- ...парасольку. (pah-rah-SOHL'koo)
- ...防曬霜。
- ...засіб проти засмаги. (ZAH-seeb PROH-tih zahs-MAH-hih)
- ...一張明信片。
- ...листівку. (lihs-TEEF-koo)
- ...郵票。
- ...поштові марки. (pohsh-TOH-vi MAHR-ki)
- ...電池。
- ...батарейки. (bah-tah-REY-kih)
- ...信紙。
- ...письмовий папір. (pis'-MO-vij pah-PEER)
- ...一支筆。
- ...ручку. (ROOCH-koo)
- ...中文書。
- ( )
- ...中文雜誌。
- ( )
- ...一份中文報紙。
- ( )
- ...一本中文詞典。
- ( )
駕駛
[編輯]- 我想要租車。
- Я хочу винайняти машину. (yah KHOH-choo vih-NAIN-yah-tih mah-SHIH-noo)
- 我能獲得保險嗎?
- Можна отримати страхування? (MOHSH-nah strih-MAH-tih strah-khoo-VAHN-nyah?)
- 停(道路標牌上)
- stop (stohp)
- 單行線
- односторонній рух (ohd-noh-stoh-ROH-nnihy rookh)
- 讓行
- попереду головна (poh-peh-REH-doo hoh-LOHW-nah)
- 禁止停車
- паркування заборонено (pahr-koo-VAHN-nyah zah-boh-ROH-neh-no)
- 速度限制
- обмеження швидкості (ohb-meh-SHEHN-nyah shvihd-KOHS-tee)
- 加油站
- заправка (zahp-RAHF-kah)
- 汽油
- бензин (BEHN-zihn)
- 柴油
- дизель (DIH-zehl')
當局
[編輯]- 我沒有幹壞事。
- Я не зробив нічого поганого. (yah neh ZROH-bihf nee-CHOH-hoh poh-hah-NOH-hoh)
- 那是一個誤會。
- Це було непорозуміння. (tseh BOO-loh neh-poh-roh-zoo-MEE-nyah)
- 你們要帶我去哪?
- Куди ви мене берете? (KOO-dih vih MEH-neh beh-REH-teh?)
- 我被捕了嗎?
- Я заарештований? (yah zah-ah-rehsh-TOH-vahn-nihy)
- 我是澳門/台灣/香港/新加坡/中國公民。
- ( )
- 我想和澳門/台灣/香港/新加坡/中國使領館/辦事處聯繫。
- ( )
- 我想和律師談談。
- Я хочу поговорити з адвокатом. (yah KHOH-choo poh-hoh-voh-RIH-tih zuh ahd-voh-KAH-tohm)
- 我能只用現在把罰款交了嗎?
- Можна просто сплатити штраф зараз? (MOSH-nah PROHS-toh splah-TIH-еih shtrahf ZAH-rahz)