乌克兰语(Українська, Ukrayins`ka)是乌克兰的主要语言。
发音指南
[编辑]字母表:
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я а б в г ґ д е є ж з и і ї й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ь ю я
元音
[编辑]乌克兰语的音韵、语法以及词汇都跟白俄语和俄语接近,与两者保留一定程度上的互通性。好消息的是,那些有需要特别注意的只有少数几个元音,使乌克兰更容易比俄语好说。
- Аа
- 犹如强调类似于"arrive"的"ah",也犹如类似于hut 的"u"的重音。
- Яя
- 类似于"yard"的"Ya",或类似于"mia"的'ia'的音。
- Ее
- 如果是硬变化,就类似于 "Lenin"的'e';如果是软变化,则类似于"bit"的'i'念音为"ih"。(乌克兰语元音是没有硬变化或软变化之分,只有重音或弱音之分。这里说硬变化应该为重音,软变化为弱音。)
- Єє
- 类似于"yet"的'ye'(中间或字的结尾,则类似于"miedo"的'ie') ,后面一个辅音很少使用。
- Ии
- 如果是硬变化,就类似于"bit"的'i'念音为"ih";如果是软变化,则类似于于 "Lenin"的'e'。(乌克兰语元音是没有硬变化或软变化之分,只有重音或弱音之分。这里说硬变化应该为重音,软变化为弱音。)
- Йй
- 类似于boy的"y"。
- Іі
- 如果是硬变化,就类似于"seen"的'ee';如果是软变化,则类似于"bit"的'i'念音为"ih"。(乌克兰语元音是没有硬变化或软变化之分,只有重音或弱音之分。这里说硬变化应该为重音,软变化为弱音。)
- Її
- 类似于"Yield"的"yee"。
- Уу
- 类似于"hoop"的'oo'。
- Юю
- 类似于you的'yu'(中间或单词的结尾,则类似于"viuda"的 'iu')。
- Оo
- 如果是硬变化,就类似于 obey 的 "o" - 但口音从来不类似于"ou"音;软变化的"o"音比俄语还轻声些,所以如果是软变化,很明白的就类似于"hoop"的'oo'。(乌克兰语元音是没有硬变化或软变化之分,只有重音或弱音之分。这里说硬变化应该为重音,软变化为弱音。)
辅音
[编辑]- Бб
- 类似于"bite"的'b'。
- Вв
- 类似于"violin"的'v'。
- Гг
- 类似于"hello"的'h',有时发音类似于'go'的'g'。
- Ґґ
- 类似于 "go"的'g';目前很少使用。
- Дд
- 类似于"do"的'd'。
- Жж
- 类似于"pleasure"的'zh'。
- Зз
- 类似于"zone"的'z'。
- Кк
- 类似于"cat"的'c'。
- Лл
- 类似于"love"的'l'。
- Мм
- 类似于"mother"的'm'。
- Нн
- 类似于"nice"的'n'。
- Пп
- 类似于"piano"的'p'。
- Рр
- 往往类似西班牙语或苏格兰语的卷舌'r'音。
- Сс
- 类似于"sing"的's'。
- Тт
- 类似于"top" 的't'。
- Фф
- 类似于"fling"的'f'。
- Хх
- 硬变化的"H"音,讲英语的人比较难念出。类似苏格兰语的"loch或德语的"Bach"。
- Цц
- 类似于"sits"的'ts'。
- Чч
- 类似于"chip"的'ch'。
- Шш
- 类似于"shut"的'sh'。
- Щщ
- 'shch'。讲英语的人比较难念出。硬变化为'sh'。'sh'与'ch'一半之间。类似念音: "fresh cheese"或"fish chowder"。
发音
[编辑]乌克兰语不像俄语的地方,在发音的部分最为明显,然而音调是非常难以预测的,有时音节会让人误判(甚至缺少软/硬符号),这也可能会导致乌克兰语在写法上容易写错;因为这个原因,几乎所有乌克兰语的书和字典会把关于一个重音会放在语调音节里。至于阅读的片语细节,也会尝试著把重音符号重新在写过。同样的规则也适用于其他所使用的西里尔字母,如俄文、白俄罗斯文和保加利亚文。
然而,乌克兰语像俄语的地方,关于代词通常省略了现在和未来时态(包括未完成和完成式),至于上下文中,仅用于强调部分、过去式和条件时态。
(以上文字似乎是前人是以自己的幻想出来的乌克兰文理解而写出,不用说跟英文版不同更不用说俄文版。而且基本可说是不成立。
"发音" - 在英文/俄文原文应该为"重音"。俄文跟乌克兰文一样没有确定的重/弱发音规律。俄文跟乌克兰文发音不同是不用说的事。
"音调" - 前人没有说明乌克兰文的重音音节是元音发音是比非重音高两个音调(如非重音是do,重音便是me),而且时长更长一些声音更大一点。
"然而音调是非常难以预测,的有时音节会让人误判" - 前人没有说明音调发音方法,所以整个断落难以理解。前人应该是想表达...听者并不容易察觉重音音节发出的高音调,从而让人误判重音。而实际情况可能是母语者跟本没有在重音音节发出高音调。这对母语者可能完全不是问题。
"软/硬符号" - 在原文没有提及乌克兰文没有硬符号。在软符号或软元音情况下前面的特定辅音发应发软音,其他应发硬音。似乎没有硬符号并不是乌克兰语的问题。
"重音会放在语调音节" - 在乌克兰语中,每个字都有一个音节发重音,通常记在该音节的元音上。
"...乌克兰语在写法上容易写错..." - 这个提法很奇怪,应该是没有的事。通常是一个人在乌克兰文不太好的情况下会写错字。
"几乎所有乌克兰语的书和字典会..." - 一般以乌克兰文书写的书不会标示出重音,只有在教授乌克兰文的书及字典才会出现。
"片语细节" - 这又是一个奇怪的提法,前人先是提及"发音",又提及"音调"及"重音",现在又说"片语细节",似乎都是在想说明乌克兰重音并不容易察觉,引致读写问题。但相对俄罗斯语而言,乌克兰语发音、读、写一定更容易掌握。可以说俄罗斯语每个字的重、弱音记不住,正确发音是不容易的。相对而言乌克兰语重、弱音记不住,发音是不会差太远的。
"同样的规则也适用于..." - 因为之前所述与事实有很大的出入,这个乜应该要小心理解。
"代词通常省略了现在和未来时态" - 代词在一句之中常省略了是事实,但代词没有时态之分,只有动词才有时态。所以代词是不能省略任何时态。前人想表达什么并不清楚。但以旅游会话,对读者而言了解这些真是太难了。
由于在这断文字或之前已经有多处表达不善,看官们应该当心这个文章的适用性。 )
会话用语列表
[编辑]基本用语
[编辑]
常见标志
|
- 您好。
- Добрий день.(DOH-brihy dehn')
- 你好。
- вітаю. (vee-TAH-yoo) [正式] Привіт. (prih-VEET) [非正式]
- 你好吗?
- Як справи? (yak SPRAH-vih?)
- 很好,谢谢。
- Добре, дякую. (DOH-breh, DYAH-koo-yoo?)
- 你叫什么名字?
- Як вас звати? (yak vahs ZVAH-tih??)(较为礼貌的/高等)或: як тебе звати? (yak teh-BEH ZVAH-tih)(初等)
- 我的名字是______。
- Мене звати_______. (meh-NEH ZVAH-tih)
- 很高兴见到你。
- Дуже приємно познайомитися. (DOO-zheh prih-YEHM-noh poh-znah-YOH-mih-tih-syah)
- 请。
- Прошу. (PROH-shoo) 或: Будь ласка (bood' LAHS-kah)
- 谢谢。
- Дякую. (DYAH-koo-yoo)
- 不客气。
- Прошу. (PROH-shoo)
- 是。
- Так. (tahk)
- 否。
- Ні. (nee)
- 请问。(获得注意)
- Перепрошую. (peh-reh-PROH-shoo-yoo)
- 打扰一下。/不好意思。(请求原谅)
- Пробачте. (proh-BAHCH-teh)
- 对不起。
- Вибачте. (VIH-bach-teh)
- 再见。
- До побачення. (do poh-BAH-cheh-nyah)
- 我不会说乌克兰语 [说得不好]。
- Я не говорю [добре] українською . (yah neh hoh-voh-RYOO [DOH-breh] oo-krah-YIN-skoh-yoo)
- 你会说汉语吗?
- ? ( ?)
- 这里有人会说汉语吗?
- ? ( ?)
- 救命!
- На поміч!/Допоможіть! (nah POH-meech/doh-poh-moh-ZHIT'!)
- 当心!
- Обережно! (oh-beh-REHZH-noh!)
- 早安。
- Доброго ранку. (DOH-broh-hoh RAHN-koo)
- 晚上好。
- Добрий вечір. (DOH-brihy VEH-cheer)
- 晚安。
- Добраніч. (doh-BRAH-neech)
- 我不明白。
- Я не розумію. (yah neh roh-zoo-MEE-yoo)
- 哪里有厕所?
- Де тут туалет? (deh toot too-ah-LEHT?)
问题
[编辑]- 不要打扰我。
- Лиши мене в спокої. (li-SHIH meh-NEH v SPOH-koh-yee)
- 不要碰我!
- Не чіпай мене! (neh chee-PAI meh-NEH)
- 我要报警了。
- Я зараз викличу міліцію. (yah ZAH-rahz VI-kli-choo mee-LEE-tsee-yoo)
- 警察!
- Міліція! (mee-LEE-tsee-yah)
- 住手!有小偷!
- Стій! Злодій! (STEEH! ZLO-deeh!)
- 我需要你的帮助。
- Допоможіть мені, будь ласка. (do-po-mo-ZHEET meh-NEE, bood-LA-ska)
- 这是紧急情况。
- Це дуже терміново. (tse DOO-zhe ter-mee-NO-vo)
- 我迷路了。
- Я загубився/загубилася.. (yah za-hoo-BI-vsyah)
- 我的包丢了。
- Я загубив/загубила свої речі. (yah za-hoo-BIV / za-hoo-BI-la svoh-YEE REH-chee)
- 我的钱包丢了。
- Я загубив/загубила свій гаманець. (yah za-hoo-BIV / za-hoo-BI-la sviy ha-ma-NETS)
- 我觉得不舒服。
- Я захворів/захворіла. (yah za-KHVO-riv / za-KHVO-ri-la)
- 我受伤了。
- Мене було поранено. (me-NE boo-LO po-RA-ne-no)
- 我需要医生。
- Мені потрібен лікар. (me-NEE po-TREE-ben LEE-kar)
- 我能借用你的电话吗?
- Чи можу я подзвонити з вашого телефону? (chi MOH-zhoo yah podz-vo-NI-ti z VA-sho-ho tele-FO-noo)
数字
[编辑]- 0
- нуль (nool')
- 1
- один/одна/однo (odyn/odna/odno)
- 2
- два/двi/двоє (dvah/dvee/DVOH-yeh)
- 3
- три (try)
- 4
- чотири (chotyry)
- 5
- п’ять (pjat')
- 6
- шість (sheest')
- 7
- сім (sim)
- 8
- вісім (visim)
- 9
- дев’ять (devjat')
- 10
- десять(desjat')
- 11
- одинадцять (odynadcjat')
- 12
- дванадцять (dvanadcjat')
- 13
- тринадцять (trynadcjat')
- 14
- чотирнадцять (chotyrnadcjat')
- 15
- п’ятнадцять (pjatnadcjat')
- 16
- шістнадцять (shistnadcjat')
- 17
- сімнадцять (simnadcjat')
- 18
- вісімнадцять (visimnadcjat')
- 19
- дев’ятнадцять (devjatnadcjat')
- 20
- двадцять (dvadcjat')
- 21
- двадцять один (dvadcjat' odyn)
- 22
- двадцять два (dvadcjat' dva)
- 23
- двадцять три(dvadcjat' try)
- 30
- тридцять (trydcjat')
- 40
- сорок (sorok)
- 50
- п’ятдесят (pjatdecjat')
- 60
- шістдесят (shistdesjat')
- 70
- сімдесят (simdesjat')
- 80
- вісімдесят (visimdesjat')
- 90
- дев’яносто (devjanosto')
- 100
- сто (sto)
- 200
- двісті (dvisti)
- 300
- триста (trysta)
- 400
- чотириста (choh-TIH-rihs-tah)
- 500
- п’ятсот (pyaht-SOHT)
- 600
- шiстсот (sheest-SOHT)
- 700
- сiмсот (seem-SOHT)
- 800
- вiсiмсот (vee-seem-SOHT)
- 900
- дев’ятсот (deh-vyaht-SOHT)
- 1000
- тисяча (tysjacha)
- 2000
- дві тисячі (dvi tysjachi)
- 1,000,000
- мільйон (mil'jon)
- 1,000,000,000
- мільярд (mil'jard)
- 1,000,000,000,000
- трильйон (tryl'jon)
- 线路/编号_____(火车,地铁,公共汽车等)
- номер _____ (nomer)
- 一半
- пів (peev)
- 更少
- менш (mensh)
- 更多
- більш (beel'sh)
时间
[编辑]- 现在
- тепер/зараз (tep-ER/ZA-raz)
- 之后
- пізніше (piz-NI-she)
- 之前
- перед (PE-red)
- 早上/上午
- ранок (RA-nok)
- 下午
- після обіду (PIS-lia OBI-dy)
- 傍晚
- вечір (VE-chir)
- 晚上(睡前)
- ніч (nich)
时钟时间
[编辑]- 上午1点
- перша (година) ночі (PER-sha (gho-DI-na) NO-chi)
- 上午2点
- друга (година) ночі (DRU-gha (gho-DI-na) NO-chi)
- 正午
- опівдні (o-PIV-dni)
- 下午1点
- перша година після обіду / перша година дня (PERsha ghoDIna PISlia oBIdu/ PERsha ghoDIna dnia)
- 下午2点
- друга година після обіду / друга година дня (DRUgha ghoDIna PISlia oBIdu/ DRUgha ghoDIna dnia)
- 午夜
- північ (PIVnich)
时间段
[编辑]- _____分
- _____ хвилина(и) (khviLIna(i))
- _____小时
- _____ година(и) (goDIna(i))
- _____天
- _____ день(дні) (den'(dni))
- _____周
- _____ тиждень(тижні) (TIZHden'(TIZHni))
- _____月
- _____ місяць(і) (MIsiats(i))
- _____年
- _____ рік(роки) (rik(rokI))
日
[编辑]- 今天
- сьогодні (s'oGHODni)
- 昨天
- yчора(uCHOra)
- 明天
- завтра (ZAVtra)
- 本周
- цього тижня (TS'Ogo TIZHnia)
- 上周
- минулого тижня (miNUL'oho TIZHnia)
- 下周
- наступного тижня (nasTUpnogo TIZHnia)
- 星期日
- неділя (neDIlia)
- 星期一
- понеділок (poneDIlok)
- 星期二
- вівторок (vivTOrok)
- 星期三
- середа (sereDA)
- 星期四
- четвер (chetvER)
- 星期五
- п’ятниця (p'IAtnitsia)
- 星期六
- субота (suBOta)
月
[编辑]- 一月
- січень (SIchen' )
- 二月
- лютий (LIUtiy)
- 三月
- березень (BErezen' )
- 四月
- квітень (KVIten' )
- 五月
- травень (TRAven' )
- 六月
- червень (CHErven' )
- 七月
- липень (LIpen' )
- 八月
- серпень (SERpen' )
- 九月
- вересень (VEresen' )
- 十月
- жовтень (ZHOvten' )
- 十一月
- листопад (listoPAD)
- 十二月
- грудень (GHRUden' )
书写时间和日期
[编辑]当地人几乎从不使用的格式,其中一个月屹立于日期(例如:月/日/西元纪年 与 月/日/西元纪年)前面。通常以书面来源之一能满足无论是日/月/西元纪年(末两码) 或日_月_西元纪年。
颜色
[编辑]- 黑
- чорний (CHOR-niy)
- 白
- білий (BEE-liy)
- 灰
- сірий (SEE-riy)
- 红
- червоний (CHER-voh-niy)
- 蓝
- синій (SI-neey)
- 黄
- жовтий (ZHOV-tiy)
- 绿
- зелений (zeh-LEH-niy)
- 橙
- помаранчевий (poh-mah-RAHN-cheh-viy)
- 紫
- пурпуровий/багряний (poor-poor-O-viy/ bahgh-RYAH-niy)
- 棕
- брунатний/коричневий (broo-NAHT-niy/ koh-RIHCH-neh-viy)
- 粉红
- рожевий (roh-ZHEH-viy)
交通
[编辑]客车和火车
[编辑]- 一张到_____的票多少钱?
- Скільки коштує квиток до _____? (SKEEL'ki KOSHtue kviTOK do _____?)
- 请给我一张到_____的票。
- Один квиток до _____, будь ласка. (Odin kviTOK do _____, bud'-LASka? )
- 这趟火车/客车是去哪的?
- Куди їде цей потяг/автобус? (kuDI YEEde tsei POtiagh/avTObus? )
- 去_____的火车/客车在哪?
- Де автобус/потяг до _____? (de avTObus/POtiagh do _____? )
- 这趟火车/客车在_____停吗?
- Чи цей автобус/поїзд зупиняється в _____? (chi tsey avTObus/POyeezd zoopiNIAyetsia v _____? )
- 去_____的火车/客车什么时间开车?
- Коли від'їжджає автобус/поїзд до _____ ? (koLI vid-yeezh-dzhah-ye avTObus/POyeezd do _____? )
方位
[编辑]- 我怎么前往_____?
- Як можна дістатися _____ ? (Yak mojna disTAtysya)
- ...火车站?
- ...залізничної станції? (zaliznichnoYI stanziyi)
- ...汽车站?
- ...автобусної зупинки? (avtobusnoyi zupynki)
- ...机场?
- ...летовища? (letovishya)
- ...市中心?
- ...центра міста? (zentra mista)
- ...青年旅社?
- ...гуртожитку? (gurtozhitku)
- ..._____旅馆?
- ... готелю _____ ? (gotelyu)
- ...澳门/台湾/香港/新加坡/中国使领馆/办事处?
- ( )
- 哪里有比较多的...
- Де є багато ... (De ye bagato...)
- ...旅馆?
- ...готелів? (goteliv)
- ...餐馆?
- ...ресторанів? (restoraniv)
- ...酒吧?
- ...барів? (bariv)
- ...观光景点?
- ...цікавих місць? (tsikavih mis-ts`)
- 你能在地图上指给我看吗?
- Покажіть мені це місце на мапі. (Pokazhit meni tse mistse na mapi.)
- 街道
- вулиця (VOOHlitsia)
- 左转。
- зверніть ліворуч. (zver-NEET leeh-VO-rooch)
- 右转。
- зверніть праворуч. (zver-NEET prah-VO-rooch)
- 左
- ліворуч (leeh-VO-rooch)
- 右
- праворуч (prah-VO-rooch)
- 直行
- прямо (PRIAmo)
- 接近_____
- (у напрямку) до _____ ((u NAPriamkuh) do _____)
- 经过_____
- після/за _____ (PISlia/za _____)
- 在_____之前
- перед _____ (PEred _____)
- 请注意_____.
- стежте за/дивіться _____. (stezhte za/dyvitsya)
- 十字路口
- перехрестя (peh-reh-KHRES-tia)
- 北
- північ (PEEVneech)
- 南
- південь (PEEVden)
- 东
- схід (skheed)
- 西
- захід (ZAkheed)
- 上坡
- вгору (vghohroo)
- 下坡
- вниз (vniz)
出租汽车
[编辑]- 出租车!
- Taксі! (takSI!)
- 请带我到_____。
- Відвезіть мене _____, будь ласка. (vidveZIT' meNE____, bud' LASka)
- 到_____多少钱?
- Скільки коштує проїзд до _____? (SKIL'ky koshTUYE proYIzd do_____?)
- 请带我到那。
- Відвезіть мене туди, будь ласка. (vidveZIT' meNE tuDI, bud' LASka)
住宿
[编辑]- 你们有空房间吗?
- У вас є вільні кімнати? (oo vahs yeh VEEL'nee keem-NAH-tee?)
- 单/双人间多少钱?
- Скільки коштує кімната для одного/двох? (SKEEL'kee KOSH-too-yeh keem-NAH-tah dlyah ohd-NOH-hoh/ dvokh?)
- 房间里有...
- Ця кімната з... (tsyah KEEM-nah-tah zeh)
- ...床单吗?
- ...білизною? (BIHL-ihz-noiu?)
- ...厕所吗?
- ...ванною? (VAHN-noiu?)
- ...电话吗?
- ...телефоном? (teh-leh-FOH-nohm?)
- ...电视吗?
- ...телевізором? (teh-leh-VEE-zoh-rohm?)
- 我能先看下房间吗?
- Можу я спочатку подивитись кімнату? (MOH-zhoo yah SPOH-chat-koo poh-dy-VY-tys?')
- 有更安静的房间吗?
- У вас є тихіша кімната? (oo vahs eh ty-KHIH-mah KIHM-nah-tah? )
- ...更大...
- ...більша? (...BIHL'shah)
- ...更干净...
- ...чистіша? (CHIHS-tih-mah)
- ...更便宜...
- ...дешевша? (DEH-shehf-shah)
- 好,我要这间房了。
- Гаразд, мені підходить. (hah-RAZD, MEH-nee peed-KHOH-dyt')
- 我住一个晚上/二、三、四个晚上/五个晚上以上。
- Я зупинюся на одну ніч/дві, три, чотири ночі/п'ять+ ночей. (yah ZOO-pee-ee-oh-syah nah OHD-noo nich/dvih, tri, CHOH-ty-ry NOH-chih/puh'yat'+ NOH-cheh-ehyeh)
- 你能推荐另外一家旅馆吗?
- Можете порадити інший готель? (MOH-zheh-teh poh-rah-DEE-tee IHN-sheey HOH-tehl')
- 你们有保险箱吗?
- У є вас сейф? (oo eh seif?)
- ...储物柜吗?
- ...шухляди/шафи? (shoo-KHLYAHN/SHAH-fih)
- 包含早餐/晚餐吗?
- сніданок/вечеря враховані? (snih-DAH-nohk/veh-CHEH-ryah vrah-khoh-VAH-nih?)
- 早餐/晚餐时间是几点?
- О котрій сніданок/вечеря? (oh KOHT-riy snih-DAH-nohk/veh-CHEH-ryah?)
- 请打扫下房间。
- Будь ласка, приберіть мою кімнату. (bood' LAHS-kah, pry-BEH-piht' MOH-yoo kihm-NAH-too)
- 你能在_____点叫我起床吗?
- Розбудіть мене о _____? (rohz-boo-DIT' MEH-neh oh...?)
- 我想要退房。
- Я хочу виписатись. (yah KHOH-choo vy-py-SAH-tys')
货币
[编辑]乌克兰的货币是“ГРИВНЯ” [HRY-wnyah]。其缩写为“грн”。
- 可以用澳门币/港元/人民币/新加坡元/新台币吗?
- ( )
- 可以用美元/欧元/英镑吗?
- ( )
- 可以用人民币吗?
- ( )
- 可以用信用卡吗?
- ( )
- 你们可以给我兑换外汇吗?
- Чи не могли б ви обміняти гроші? (chih neh MOHKH-lih buh vih ohb-MEE-nyah-tih HROH-shee?)
- 我在哪里可以兑换外汇?
- Де можна обміняти гроші? (deh MOHZH-nah ohb-MEE-nyah-tih HROH-shih?)
- 你们可以给我兑换旅行支票吗?
- ( )
- 我在哪里可以兑换旅行支票?
- Де можна обміняти дорожній чек? (deh MOZH-nah ohb-mee-NYAH-tih doh-ROH-zhneey chehk?)
- 汇率是多少?
- Який курс обміну? (YAH-kihy koors ohb-MEE-nih?)
- 哪里有自动提款机(ATM)?
- Де є найближчий банкомат? (deh eh nai-BLEEZH-chee bahn-KOH-maht?)
用餐
[编辑]- 一人/两人桌,谢谢。
- Будь ласка, столик на одного/ на двох. (bood' LAHS-kah, STOH-lihk nah ohd-NOH-hoh/nah dvohkh)
- 我能看下菜单吗?
- Можна меню, будь-ласка? (MOHZH-nah MEH-nyoo, bood-LAHS-kah?)
- 我能进厨房看看吗?
- Можу я подивитись кухню? (MOH-zhoo yah poh-dih-VIH-tihs' KOO-khnyoo?)
- 你们有什么招牌菜吗?
- У вас є фірмова страва? (oo vahs yeh feer-MOH-vah STRAH-vah?)
- 你们有什么本地特色菜吗?
- У вас є національна/місцева кухня? (oo vahs yeh nah-tsyoh-NAHL'nah/mees-TSEH-vah KOOKH-nyah?)
- 我是素食者。
- Я вегетаріанець. (yah veh-heh-tah-RYAH-nehts')
- 我不吃猪肉。
- Я не їм свинину. (yah neh yeem svih-NIH-noo)
- 我不吃牛肉。
- Я не їм яловичину. (yah neh yeem yah-loh-VIH-chih-noo)
- 我只吃犹太教食品。
- Я їм тільки кошерну їжу. (yah yeem TEEL'kih koh-SHEHR-noo YEE-zhoo)
- 你们能做清淡点吗?(要求少放植物油/黄油/猪油)
- Чи не могли б ви приготувати це з меншою кількістю жиру? (chih neh MOH-lih buh vih prih-hoh-TOO-vah-tih tseh zeh mehn-SHOH-yoo keel'-KEES-tyoo ZHIH-roo?)
- 固定价格套餐
- комплексна страва (kohm-PLEHK-snah STRAH-vah)
- 照菜单点
- а ла карте (ah lah KAHR-teh)
- 早餐
- сніданок (snee-DAH-nohk)
- 午餐
- обід (OH-beed)
- 下午茶
- чай (chai)
- 晚餐
- вечеря (veh-CHEH-ryah)
- 我想要_____。
- Я хочу _____. (yah KHOH-choo_____)
- 我想要有_____的菜。
- Я хочу страву з_____. (yah KHOH-choo STRAH-voo zuh____)
- 鸡/鸡肉
- куркою (KOOR-koh-yoo)
- 猪肉
- ( )
- 牛肉
- яловичиною (yah-loh-vih-CHIH-noh-yoo)
- 鱼
- рибою (RIH-boh-yoo)
- 鸡蛋
- яйцями (YAHY-tsyah-my)
- 火腿
- шинкою (SHIHN-koh-yoo)
- 香肠
- ковбасою (kow-BAH-soh-yoo)
- 奶酪
- сиром (sih-ROHM)
- 沙拉
- салатом (sah-LAH-tohm)
- (新鲜)蔬菜
- (свіжими) овочами ((svee-ZHIH-mih) oh-voh-CHAH-mih)
- (新鲜)水果
- (свіжими) фруктами ((svee-ZHIH-mih) frook-TAH-mih)
- 面包
- хліб (khleeb)
- 面条
- локшина (lohk-SHIH-nah)
- 米饭
- рис (rihs)
- 可以给我一玻璃杯_____吗?
- Принесіть/дайте склянку_____. (prih-NEH-seet')
- 可以给我一杯_____吗?
- Принесіть чашку _____. (prih-NEH-seet' CHASH-koo____)
- 可以给我一瓶_____吗?
- Принесіть пляшку_____. (prih-NEH-seet' PLYAHSH-koo____)
- 咖啡
- кави (KAH-vih)
- 茶
- чаю (CHAH-yoo)
- 果汁
- соку (SOH-koo)
- (气泡)水
- води з газом (voh-DIH zuh HAH-zohm)
- (普通)水
- води (voh-DIH)
- 啤酒
- пива (PIH-vah)
- 红/白葡萄酒
- червоного/білого вина (chehr-voh-NOH-hoh/bee-LOH-hoh VIH-nah)
- 可以给我一些_____吗?
- Дайте будь-ласка _____? (DAI-teh bood'-LAHS-kah____?)
- 盐
- сіль (seel')
- 黑胡椒
- перець (PEH-rehts')
- 辣椒
- ( )
- 黄油
- масло (MAHS-loh)
- 醋
- ( )
- 酱油
- ( )
- 不好意思,服务生?(获得服务生的注意)
- Перепрошую, офіціанте? (peh-reh-POH-shoo-yoo, oh-fee-TSYAHN-teh?)
- 我吃完了。
- Я закінчив. (yah zah-KEEN-chihf)
- 真好吃。
- Було дуже смачно. (VOO-loh DOO-zheh SMAHCH-noh)
- 请清理这些盘子。
- Будь-ласка, приберіть тарілки. (bood' LAHS-kah, prih-BEH-reet' tah-REEL-kih)
- 买单。
- Рахунок, будь-ласка. (rah-KHOO-nohk, bood' LAHS-kah)
酒吧
[编辑]- 你们卖酒吗?
- Ви продаєте спиртне? (vih proh-DAHEH-teh SPIHT-neh?)
- 有吧台服务吗?
- У вас є столики? (oo vahs yeh stoh-LIH-kih?)
- 请来一/两杯啤酒。
- Пиво/два пива, будь-ласка. (PIH-voh/dvah PIH-vah, bood' lahs-KAH)
- 请来一杯红/白葡萄酒。
- Склянку червоного/білого вина, будь-ласка. (SKLYAHN-koo chehr-VOH-noh-goh/BEE-loh-goh vih-NOH, bood' LAHS-kah)
- 请来一品脱。
- Півлітра, будь-ласка. (peev-LEET-rah, bood' lahs-KAH)
- 请来一瓶。
- Пляшку, будь-ласка. (PLYAHSH-koo, bood' lahs-KAH)
- 请来_____(烈酒)加_____ (调酒饮料)。
- ( )
- 威士忌
- віскі (VEES-kee)
- 伏特加
- горілка (goh-REEL-kah)
- 朗姆酒
- ром (rohm)
- 水
- вода (VOH-dah)
- 苏打水
- содова (soh-DOH-vah)
- 汤力水
- тонік (TOH-neek)
- 橙汁
- апельсиновий сік (ah-pehl'SIH-noh-vihy seek)
- 可乐(汽水)
- кола (KOH-lah)
- 你们有什么小吃吗?
- У вас є закуски до пива? (oo vahs yeh zah-KOOS-kih doh PIH-vah?)
- 请再来一杯。
- Ще один, будь-ласка. (shcheh OHD-nih, bood' lahs-KAH)
- 请再来一轮。
- Повторіть, будь-ласка. (pow-TOH-reet', bood' lahs-KAH)
- 什么时候结束营业?
- Коли ви зачиняєтеся? (KOH-lih vih zah-chih-NYAH-yeh-teh-syah?)
- 干杯!
- За кохання!(Za kohannya!)
购物
[编辑]- 你们有我穿的尺码吗?
- У вас є це мого розміру? (oo vahs yeh tseh MOH-hoh roh-ZMEE-roo?)
- 这个多少钱?
- Скільки (воно) коштує? (SKEEL'kih (VOH-noh) KOHSH-too-yeh?)
- 那太贵了。
- Це задорого. (tseh zah-doh-ROH-hoh)
- 你可以接受_____(价格)吗?
- Погодитесь на _____? (poh-hoh-DIH-tehs' nah____?)
- 昂贵
- дорого (doh-ROH-hoh)
- 便宜
- дешево (deh-SHEH-voh)
- 我买不起。
- Мені це не по кишені. (MEH-nee tseh neh poh kih-SHEH-nee)
- 我不想要它。
- Я це не хочу. (yah tseh neh KHOH-choo)
- 你在欺骗我。
- Ви мене обманюєте. (vih MEH-neh ohb-mah-NEW-yeh-teh)
- 我不感兴趣。
- Ні дякую/Спасибі не треба (after some conversation). (nee dyah-KOO-yoo/spah-SIH-bee neh TREH-bah)
- 好的,我买它了。
- Добре, беру. (doh-BREH, BEH-roo)
- 能给我一个袋子吗?
- Можна мені якусь торбу? (MOZH-nah MEH-nee YAH-koos' TOHR-boo?)
- 你们送货(到海外)吗?
- Ви можете це доставити (за кордон)? (bih moh-ZHEH-teh tseh dohs-tah-VIH-tih (zah KHOHR-dohm)?)
- 我需要...
- Мені треба ... (MEH-nee TREH-bah)
- ...牙膏。
- ...зубну пасту. (ZOOB-noo PAHS-too)
- ...一把牙刷。
- ...зубну щітку. (ZOOB-noo SHEET-koo)
- ...卫生棉条。
- ...жіночі серветки. (zhee-NOH-chee sehr-VEHT-kih)
- ...香皂。
- ...мило. (MIH-loh)
- ...洗发液。
- ...шампунь. (SHAHM-poon')
- ...止痛药。(例如阿司匹林或布洛芬)
- ...знеболююче. (zneh-BOHL-you-you-cheh)
- ...感冒药。
- ...протизастудне. (proh-tih-zahs-TOOD-neh)
- ...肠胃药。
- ...ліки проти болі в шлунку. (LEE-kih PROH-tih BOH-lee vuh SHLOON-koo)
- ...剃须刀。
- ...лезо. (LEH-zoh)
- ...一把雨伞。
- ...парасольку. (pah-rah-SOHL'koo)
- ...防晒霜。
- ...засіб проти засмаги. (ZAH-seeb PROH-tih zahs-MAH-hih)
- ...一张明信片。
- ...листівку. (lihs-TEEF-koo)
- ...邮票。
- ...поштові марки. (pohsh-TOH-vi MAHR-ki)
- ...电池。
- ...батарейки. (bah-tah-REY-kih)
- ...信纸。
- ...письмовий папір. (pis'-MO-vij pah-PEER)
- ...一支笔。
- ...ручку. (ROOCH-koo)
- ...中文书。
- ( )
- ...中文杂志。
- ( )
- ...一份中文报纸。
- ( )
- ...一本中文词典。
- ( )
驾驶
[编辑]- 我想要租车。
- Я хочу винайняти машину. (yah KHOH-choo vih-NAIN-yah-tih mah-SHIH-noo)
- 我能获得保险吗?
- Можна отримати страхування? (MOHSH-nah strih-MAH-tih strah-khoo-VAHN-nyah?)
- 停(道路标牌上)
- stop (stohp)
- 单行线
- односторонній рух (ohd-noh-stoh-ROH-nnihy rookh)
- 让行
- попереду головна (poh-peh-REH-doo hoh-LOHW-nah)
- 禁止停车
- паркування заборонено (pahr-koo-VAHN-nyah zah-boh-ROH-neh-no)
- 速度限制
- обмеження швидкості (ohb-meh-SHEHN-nyah shvihd-KOHS-tee)
- 加油站
- заправка (zahp-RAHF-kah)
- 汽油
- бензин (BEHN-zihn)
- 柴油
- дизель (DIH-zehl')
当局
[编辑]- 我没有干坏事。
- Я не зробив нічого поганого. (yah neh ZROH-bihf nee-CHOH-hoh poh-hah-NOH-hoh)
- 那是一个误会。
- Це було непорозуміння. (tseh BOO-loh neh-poh-roh-zoo-MEE-nyah)
- 你们要带我去哪?
- Куди ви мене берете? (KOO-dih vih MEH-neh beh-REH-teh?)
- 我被捕了吗?
- Я заарештований? (yah zah-ah-rehsh-TOH-vahn-nihy)
- 我是澳门/台湾/香港/新加坡/中国公民。
- ( )
- 我想和澳门/台湾/香港/新加坡/中国使领馆/办事处联系。
- ( )
- 我想和律师谈谈。
- Я хочу поговорити з адвокатом. (yah KHOH-choo poh-hoh-voh-RIH-tih zuh ahd-voh-KAH-tohm)
- 我能只用现在把罚款交了吗?
- Можна просто сплатити штраф зараз? (MOSH-nah PROHS-toh splah-TIH-еih shtrahf ZAH-rahz)